Прагнення людини до прекрасного – це потяг до досконалості. Краса є найвищим вираженням прагнення природи до досконалості в міріадах її форм та поєднань. Пошуки прекрасного в житті приводять людину до більш глибокого розуміння природної краси. Все високе мистецтво, створене людиною впродовж століть, – це поклоніння красі в усіх її образних проявах. Саме через втілення прекрасного – мистецтва – людина входить в священну майстерню храму духовного. Сам по собі процес створення прекрасного – своєрідне служіння, молитва-звертання до вищого осмислення світу. В той час, коли образи краси сприймаються розумом і серцем, людина налаштовується на вище сприйняття, її свідомість перебуває на зовсім іншому плані, в іншому світі духовної краси. Точно так, як будь-який предмет має свій центр земного тяжіння, всі предмети мають і свою гармонію. Саме ця рівновага чи гармонія інстинктивно відчувається художником або людиною в міру розвитку її естетичного світосприйняття...